Перейти до основного вмісту

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ І ПСИХІЧНИЙ ДОБРОБУТ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО ДІАБЕТИЧНИЙ ДИСТРЕС

18 Листопада 2026 року

Згідно з дослідженнями, дорослі з цукровим діабетом (ЦД) думають про своє захворювання в середньому кожні 12 хвилин. Хронічні хвороби можуть викликати дистрес, пов’язаний, зокрема, з необхідністю постійно дотримуватися плану лікування та моніторити свій стан. У цьому матеріалі розповідаємо, що таке діабетичний дистрес та як людям із цукровим діабетом подбати про своє психічне здоров’я.

Що таке діабетичний дистрес

Діабетичний дистрес є приблизно у кожної третьої людини, яка живе з цукровим діабетом 1 або 2 типу. Він не є окремим психічним розладом, але може негативно впливати на психологічне благополуччя, фізичне здоров’я, якість життя та здатність людини дотримуватися рекомендацій з лікування.

Діабетичний дистрес може проявлятися через:

  • занепокоєння та страх щодо рівня цукру і виникнення ускладнень;
  • почуття провини у випадках порушення режиму лікування;
  • фрустрацію та смуток, коли попри докладені зусилля, підтримувати цільові значення глюкози в крові не вдається.

Як і більшість хронічних розладів, цукровий діабет потребує від людини високого рівня відповідальності за власне здоров’я, в тому числі модифікації стилю життя та звичок. Людині необхідно вчасно приймати ліки, контролювати рівень глюкози, стежити за харчуванням і фізичною активністю. До цього додаються тривога через можливі ускладнення та реакції оточення на діагноз. Усе це може посилювати емоційне навантаження.

Як допомогти собі при діабетичному дистресі

  • Зверніться до фахівця з психічного здоров’я

Діабетичний дистрес може нагадувати депресію чи тривожний розлад, але це не одне й те саме. Медикаментозне лікування при ньому зазвичай не є ефективним, тому основну роль відіграють психологічні втручання. Вони допомагають:

– розпізнавати, осмислювати й регулювати емоції, пов’язані із захворюванням;

– розвивати адаптивні способи реагування на труднощі;

– зменшувати румінацію (повторне прокручування негативних думок і переживань) та надмірно сувору оцінку власних дій;

– вчитися не уникати проблем, пов’язаних із самоконтролем діабету;

– зберігати відчуття контролю в ситуаціях, пов’язаних із лікуванням і щоденним управлінням захворюванням.

  • Звертайтеся за підтримкою

Підтримка оточення може допомогти впоратися з труднощами лікування. Так, у дослідженні зв’язок між інсулінотерапією та вищим рівнем дистресу був виражений у людей із низьким рівнем підтримки, але не простежувався в тих, хто мав високий рівень підтримки.

Родина, друзі, медичні працівники, групи взаємодопомоги та люди із подібним досвідом життя з ЦД можуть допомогти впоратися з труднощами.

Як лікар може допомогти пацієнту впоратися з діабетичним дистресом читайте у повній статті на сайті ЦГЗ: https://short-link.phc.org.ua/sfd

Джерело: Центр громадського здоров’я України